- безпринципний
- —————————————————————————————безпринци́пнийприкметник
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
безпринципний — а, е. Який не має певних принципів, твердих переконань, поглядів. || Який не виражає певних принципів, твердих переконань. || Цинічний … Український тлумачний словник
безпринципність — ності, ж. Абстр. ім. до безпринципний … Український тлумачний словник
безпринципно — Присл. до безпринципний … Український тлумачний словник
писака — и, ч. 1) розм. Той, хто вміє або любить писати (у 1 знач.). 2) заст. Людина, що професійно займається писанням, складанням паперів, прохань і т. ін., писець. 3) Плідний, але неталановитий або безпринципний письменник, журналіст; борзописець. ||… … Український тлумачний словник
політикан — а, ч. 1) зневажл. Політичний ділок, неперебірливий у засобах для досягнення своєї мети; безпринципний політик, інтриган. 2) Той, хто цікавиться політикою, любить говорити на політичні теми … Український тлумачний словник
стандарт — у, ч. 1) Норма, зразок, мірило. 2) Прийнятий тип виробів, що відповідає певним вимогам своєю якістю, хімічним складом, фізичними властивостями, розміром, вагою і т. ін. || Загальноприйнятий взірець у мові. || Єдина типова форма організації,… … Український тлумачний словник
аморальний — (позбавлений моралі; що суперечить моралі), неморальний, розпусний, розбещений; непохвальний, безчесний, безсовісний, безпринципний (про вчинок) … Словник синонімів української мови